середу, 7 жовтня 2015 р.

Поради турботливим батькам

Поради турботливим батькам
Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки дитина повинна навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення (чітка артикуляція звуків, фонетична і орфоепічна правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, сила голосу, темп, тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух). У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимови, отже потребує допомоги дорослих. Деякі батьки вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: „Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?”
Послідовна і систематична робота з дитиною  над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови всіх звуків рідної мови.
Для того, щоб попередити різноманітні недоліки у звуковикові необхідна велика профілактична робота з боку дорослих, які оточують дитину в сім'ї, в ДНЗ.

1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким.
2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не поспішаючи і не дуже голосно.
3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудженість, слабкість нервової системи і призводить до перших проявів заїкання..
4. Застерігайте малюків від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових дітей.
5. Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.
6. Частіше читайте дитині, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина говорить неправильно.
7. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.
8. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину одну, коли вона боїться.
9.Не  „ковтайте” закінчення, не розтягуйте слів.
10.Будьте взірцем для дітей! Говоріть чіткою, гарною українською мовою.
            Пам’ятайте, що мовленнєвий розвиток кожної дитини залежить від дорослих і оточуючих, тому „не відкупляйтеся” планшетами, комп’ютерами, мультфільмами, а знайдіть кожного дня час для вашої дитини і ПОСПІЛКУЙТЕСЯ, навіть просто ПОЦІКАВТЕСЬ: „Як пройшов її день?!”. Емоційне спілкування породжує збільшення комунікативної компетенції.

P.S. Словниковий запас дитини дошкільного віку на 90% складається зі слів і фраз, почутих від батьків.