Загальне недорозвинення мовлення

Загальне недорозвинення мовлення

У світі звуків

У світі звуків

         Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки дитина повинна навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення (чітка артикуляція звуків, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, сила голосу, темп, тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух). У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимови, отже потребує допомоги дорослих. Деякі батьки вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: „Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?”

        Послідовна і систематична робота з дитиною  над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови всіх звуків рідної мови.

Поради батькам

·                    Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

·                    Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова, „не  сюсюкайтесь”.

·                    Своєчасно виправляйте неправильну звуковимови дитини.

·                    Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.

·                    Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

За законами граматики

За законами граматики

                Оволодіти граматичною будовою мовлення означає навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати іменники з іншими частинами мови в роді, числі та відмінку, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому, вживати прийменники, сполучники, будувати складнопідрядні і складносурядні речення.

                   З раннього віку дитина має засвоїти граматичні значення слів рідної мови, без цього вона не може розуміти мовлення. Щоб дитина засвоїла граматично-правильне мовлення – дорослі мають правильно говорити.

                   Граматичні помилки у дитячому мовленні –це закономірне явище в процесі засвоєння мови, і причинами їх є вплив неправильного мовлення оточення, педагогічна занедбаність мовлення.

                   Граматичні помилки у мовленні дітей потрібно одразу виправляти.

Поради  батькам

Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.

Своєчасно виправляйте граматичні помилки.

Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.

У двомовних сім’ях завжди звертайте увагу на те, якою мовою говорить ваша дитина, виправляйте помилки двомовності.

Мовлення дорослих- взірець для наслідування

Мовлення дорослих –взірець для наслідування

Мовлення дорослих  - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитини дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Дитина швидше навчиться правильно, якщо чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих. У  розвитку мовлення дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа.

Поради батькам

      *стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки.

   *пам’ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування. Тому воно має бути завжди правильним.        

     *правильне мовлення – запорука успішного навчання в школі.

   

Монолог чи діалог?

Монолог чи діалог?

     Чи вміє ваша дитина відповідати  на запитання, звертатися із запитанням? Чи вміє логічно і послідовно розповісти про свою діяльність, бачене, почуте, пережите? А як розвинена у неї фантазія? Чи складає сама розповіді, казки? Усі ці мовленнєві навички дуже потрібні будуть вашій дитині у школі. Усне мовлення людини існує у двох формах: діалогічній і монологічній. Змалку дитині варто спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками враженнями і переживаннями. У сім’ї цю потребу можна задовольнити через індивідуальні розмови та бесіди з своїм щебетунчиком. Розмова дорослих з дитиною має особливе значення, вона впливає на розвиток мовлення і загальний розумовий розвиток. Діти, з якими батьки багато і вдумливо говорять, розвиваються швидше і мають правильне мовлення.

Поради батькам:

·                 Використовуйте кожну вільну  хвилинку для розмови з дитиною.

·     Пам’ятайте, що головними й провідними співрозмовниками в родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.

·    Запропонуйте дитині змагання „Чия  казка краща?”, „Чия розповідь краща” з участю всіх членів сім’ї.

·           Не забудьте записати в зошит чи на диктофон розповіді і казки вашої дитини.

Для батьків першокласників

Поради  батькам майбутніх першокласників

 

Чим краще буде розвинене усне мовлення, тим легше буде опанувати читання й письмо.  У багатьох, дітей часто спостерігається нерізко виражене відставання у мовленнєвому розвитку, яке в дошкільному віці зазвичай не привертає до себе особливої уваги батьків, проте в подальшому може перешкоджати якісному навчанню і призвести до появи специфічних помилок, зокрема на уроках української мови. Дуже важливо виявити навіть найнезначніші відхилення мовленнєвого розвитку та виправити їх до початку навчання дитини грамоти. Батькам слід знати, що при нормальному мовленнєвому розвитку всі недоліки у вимові звуків дошкільником повинні зникнути не пізніше п´ятирічного віку.        Однією з необхідних умов опанування грамоти є чітке розрізнення дитиною всіх звуків мови на слух. Запис будь-якого слова передбачає уміння визначити кожен звук та склад слова по черзі і позначити їх відповідними буквами. Якщо ж  звуки здаються малюкові однаковими, то йому важко буде вибирати під час письма букви, відповідні цим звукам. Наприклад, у разі нерозрізнення на слух пари звуків [б]-[п] дитина не знатиме, яка перша буква — Б або П — має бути написана в словах «булка», «буряк».

Для перевірки слухової диференціації звуків доберіть картинки, на яких зображене розрізняється лише одним приголосним звуком, який слід перевірити. Дитина може розрізнити слова (наприклад, «білка» і «пилка»,«коза» і «коса», «ніч» і «піч») лише за умови сформованості фонематичного сприймання, чіткої диференціації звуків.

Зверніть увагу, що за нормального мовленнєвого розвитку розрізнення всіх звуків на слух, а отже, і правильний вибір за змістом картинок, доступний дітям з дворічного віку. Крім того, важливо знати, що нерозрізнення дитиною деяких звуків на слух є основною причиною їх заміни в усному мовленні, а надалі — й на письмі. Пропоную деякі ігри, що стануть вам у пригоді.

►► Вправа «Впіймай звук» Дорослий чітко промовляє підібрані слова, малюк має плеснути в долоні, якщо в слові почує заздалегідь визначений звук. При цьому в запропонованих словах не повинно бути інших подібних за вимовою звуків. Обраний для практикування звук треба виголошувати дещо підкреслено.

►► Ігри «Ехо» Грати можна удвох і великою групою. Обираємо ведучого (він і буде «луною»), який має повторювати те, що йому скажуть. Почніть із простих слів, потім перейдіть до важких і довгих. Спробуйте пропонуватидля повторення віршовані і прозаїчні фрази. Якщо «Луна» відповіла правильно п’ять разів, призначайте по колу наступного учасника гри. «Абетка»  Дитина разом із дорослим придумують та називають слова на кожен звук у абетці. Можна влаштувати змагання, хто назве слів більше, коли в дитини буде вже великий словниковий запас. «Ланцюжок із слів»  Кожний учасник гри називає слово на той звук, який був останнім у попередньому слові. Таким чином привертаємо увагу на виокремлення необхідного за умовами гри звука і спонукаємо на добір слова, в якому цей звук буде попереду. «Зіпсований телефон»  Усі, звісно ж, пам’ятають гру свого дитинства. Вона якнайкраще підходить для розвитку фонематичного слуху в дошкільників. «Плутанина»  Звертаємо увагу дитини на те, як важливо не плутати звуки між собою. На підтвердження цієї думки читаємо жартівливі віршики. - *Височенні кучугури намела метелиця. *Білим килимом (пісок) під дерева стелиться. *Кімнату до свята малі прибирали.

Всі запропоновані і подібні ним вправи потрібно практикувати, доки дитина не навчиться легко справлятися зі всіма завданнями. Лише за цієї умови можна бути впевненими в тому, що майбутній школяр навчився розрізняти звуки на слух, а отже, і навчання грамоти не буде для неї складним.

Етапи мовленнєвого розвитку

Етапи мовленнєвого розвитку дитини

Вік	Характеристика	Можливі порушення мовленнєвого розвитку та їхні наслідки
Перші тижні життя	Крик, що сигналізує про голод, біль тощо. У перервах між годуваннями дитина спить. Дитина нормально ссе груди (соску), Фізичний розвиток проходить нормально	Постійний нав´язливий крик із захлинанням, що супроводжується порушенням режиму сну, може бути ознакою органічного ураження центральної нервової системи. Такі порушення у годуванні дитини, як: не бере груди, не може смоктати, захлинається, молоко виливається через ніс — можуть свідчити про органічне ураження нервовоі системи (слід негайно звернутися до педіатра та невропатолога)
Кінець 1- початок 2 місяця	Зосередження на мовленні дорослого (дитина затихає, уважно слухає, часто усміхається)
2-3 місяці	Пошук обличчя того, хто розмовляє
3 місяці	Аґукання
5-6 місяців	Лепет	Відсутність або швидке затухання лепету, відсутність мовлення в цілому свідчать про порушення слуху, інтелекту чи про органічне ураження головного мозку
≈ 1 рік	Дитина вимовляє до 10 слів
1 рік 8 місяців - 2 роки	У мовленні дитини до 40 слів, з´являються перші речення з двох слів
2 роки	Дитина розуміє значення однини та множини іменників, значення слів зі значенням зменшеності — пестливості
3 роки	Дитина утворює нові слова за допомогою словотвору, з´являються багатослівні речення (3 і більше слів)
4 роки	Засвоєно всі відмінкові та родові закінчення іменників і прикметників (крім найбільш складних нетипових випадків), дитина може контролювати граматичні помилки в мовленні інших людей. Дитина знає і називає основні кольори та основні збірні поняття
5 років	У дитини повністю сформована звуковимова (правильно вимовляє всі звуки, називає та повторює слова різної складової структури)	Порушення звуковимови після досягнення дитиною 5 років є патологічними (слід якомога швидше звернутися до вчителя-логопеда)

Ігри з предметами з оточення. Ігри з дрібними іграшками. Шнурівки

Ігри з предметами з оточення.

Нас оточує безліч предметів, яі допомагають розвивати дрібну моторику рук. Огляніться навколо себе і вам стануть у пригоді :

різноманітні крупи,

ґудзики;

решітка для мийки,

пельменниця,

пробки від пластикових пляшок,

прищепки,

мотузки,

горіхи та шишки,

намисто,

сірники,

тісто,

та багато інших предметів, які ви знайтете у своїй оселі .

Методика проведення гор:

1.Відшукайте предмети в оточені, запропонуйте їх дитині.

2.Розгляньте з дитиною предмети, розкажіть як ними можна погратися.

3.Покажіть спосіб виконання завдання.

4.Запропонуйте дитині погратися.

Зразки ігрових завдань:

«Художники». Візьміть яскраву тарілку. Тонким рівномірним шаром розсипте по ній дрібну крупу. Запропонуйте дитині провести лінію – «доріжку», намалювати щось ще – «парканчик», «дощик», «хвилі», тощо.

«Ґудзикова мозаїка». Підберіть ґудзики різного розміру і кольору. Запропонуйте дитині викласти малюнок – спочатку за зразком, потім самостійно – «квіточка», «метелик», «сніговик», тощо.

«Крокують наші пальчики». Візьміть решітку для мийки. Запропонуйте дитині вказівним і середнім пальцями, як ніжками,прокрокувати по клітинках. «Ходити» можна спочатку однією рукою, потім іншою, потім двома руками разом.

«Бджілки». Візьміть пельменницю. Поясніть дитині, що її поверхня схожа на бджолині соти. Запропонуйте зробити з вказівного і середнього пальчиків бджілку, що літає над сотами та опускається в них.

«Місимо тісто». Насипте в миску гороху або квасолі. Запропонуйте дитині опустити руки в миску і зобразити, що вона місить тісто.

«Попелюшка». Змішайте разом різні предмети (горох і квасоля, великі і маленькі ґудзики, сині та червоні пробки з пластикових пляшок). Запропонуйте дитині розкласти предмети за певною ознакою.

«Лижники». Дві пробки від пластикових пляшок покладіть на столі різьбою доверху. Це – «лижі». Запропонуйте дитині вказівний і середній палець вставити в них, як ноги, рухатися на лижах.

Ми їдемо на лижах, ми летимо з гори,

Ми любимо забави холодної зими.

Ігри з дрібними іграшками. Шнурівки.

В наш час в мережі торгівлі дитячими іграшками з’явилося досить багато різноманітних ігор та іграшок, які сприяють розумовому розвитку дітей та розвивають їх дрібну моторику. Ці іграшки досить яскаві і тому є цікавими для дітей. Їх можна викоритовувати під час організації роботи по розвитку дрібної моторики.

Методика організації ігор:

Запропонуйте іграшку дитині.

Розгляньте її з дитиною , розкажіть як нею можна погратися.

Покажіть спосіб виконання завдання.

Запропонуйте дитині погратися.

Зразки ігрових завдань:

Складання мотрійок та башточок.

Конструювання із кубиків будиночків, башточок і т.д., спочатку за зразком, потім по пам´яті і довільно.

Розбирання і збирання розбірних іграшок (мотрійок, пірамідок, чашечок, кубиків).

Складання предметних розрізних картинок. Спочатку даються картинки, розрізані на 2 частини, потім на 3 і на 4.Спочатку складають за зразком, далі-по пам´яті.

Складання із паличок, сірників геометричних фігур, зображень, букв.

Обведення контурів предметних зображень.

Розмальовування контурних зображень предметів кольоровими олівцями.

Вирізування кольорових смужок, фігурок по контурам.

Намотування ниток на катушку, клубок.

Розстібання гудзиків, зашнуровування.

Робота з пластиліном(скочування кульок, жгутиків, розплющування кульок, жгутиків у пляцики, самостійна творчість дітей.)

Робота з мозаїкою, пазлами.

Формування комунікативної поведінки дітей молодшого шкільного віку з дизартрією при ДЦП

З матеріалів обласного вебінару Формування комунікативної поведінки дітей молодшого шкільного віку з дизартрією при ДЦП

Акмеа інновації в реабілітації

Методика динамической проприоцептивной коррекции в Украине

Заїкання

Формування чіткого мовлення

Правила мовлення

1. Коли говориш, дивися в очі співрозмовника. Це допоможе подолати збентеження.
2. Стеж, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.
3. Перед тим, як почати говорити, подумай, що ти хочеш сказати.
4. Перед мовленням вдихни, потім починай говорити –плавно, на видиху.
5. Повітря витрачай в основному на голосні звуки. Виділяй наголошені голосні.
6. Чітко вимовляй усі голосні звуки.
7. Суворо дотримуйся пауз між реченнями.
8. Довгі речення поділяй на смислові частини по 3-4 слова; між ними пауза – і знову вдихни.
9. Усі слова в реченні вимовляй злито, як одне довге слово.
10. Говори чітко, голосно, виразно.

Пам’ятка: перші заходи при появі у дитин заїкання

Заїкання - це тяжке захворювання, проте його можна вилікувати.

Шановні батьки! Лікуйте дітей від заїкання. Виконуйте поради логопеда та невролога.

Раджу вжити такі заходи при появі заїкання:

1. негайно відведіть дитину до невропатолога  і логопеда та точно виконуйте їхні призначення.
2. не привертайте увагу дитини до особливостей її мовлення у зв’язку з появою у неї заїкання
3. дитина не повинна чути слово „заїкання” та знати його.
4. створіть умови виняткового спокою для дитини, переведіть її тимчасово на охоронний режим.
5.  не допускайте передражнювання дитини, не давайте їй брати участь у збуджуючих та галасливих іграх.
6. дорослі мають говорити не багато, спокійно,  неквапливо, неголосно, повільно, плавно.
7. рухи оточуючих повинні бути спокійними, не рвучкими.
8. не спонукайте дитину на розмову, на розповідь будь-чого, не ставте зайвих запитань.
9. не перевантажуйте дитину мовним матеріалом. Не поправляйте її, якщо дитина заїкається, не примушуйте повторювати сказане.
10. не допускайте наслідування іншими дітьми неплавного мовлення вашої дитини.
11. дотримуйтеся точного режиму з денними відпочинками.
12. підхід до дитини має бути ласкавим, рівним, спокійним, але в той же час вимогливим, однаковим зі сторони всіх дорослих.
13. дитину потрібно оберігати від сильних вражень.

Пам’ятка для розвитку плавного мовлення

1. виховуй у собі сміливість, витримку  і волю.
2. не відступай від поставленої мети, будь наполегливим у її досягненні. Вір у свої сили та можливості.
3. вчися володіти собою і зберігати спокій у будь-якій ситуації. Стримуй роздратованість, змагайся  із вразливістю, схильністю до образ.
4. закріплюй правильні мовленнєві навички в повсякденному житті, не хвилюйся через можливі труднощі і невдачі.
5. чергуй працю з відпочинком, правильно їх організовуй.
6. завжди та всюди у розмові дотримуйся правил мовлення.
7. користуйся різними випадками, щоб говорити.
8. плануй свій день. Виділи певний час для самостійної роботи над мовленням удома.
9. якщо хочеш досягти успіху, працюй над мовленням активно і систематично.
10. не бійся можливих невдач. Пам’ятай, що труднощі долаються поступово і наполегливо!

Робота з батьками.

Поради щодо режиму дня.

1. Необхідно виділити спеціальні години для відвідування логопедичних занять і постійний час для самостійної домашньої роботи.
2. Харчування дитини має бути регулярним.
3. Дитина повинна щодня ходити на прогулянку.
4. Важливим є сон: для учнів молодших класів тривалість сну – 9-10 годин, для старшокласників -8-10 годин.
5. Перегляд телепередач – не більше однієї години в день. Не можна перевантажувати телепередачами дітей у вихідні дні та на канікули.
6. Під час проходження логопедичних занять не рекомендуються ритмічні види спорту (футбол, боротьба), пов’язані зі значним м’язовим  напруженням.
7. У режим дня необхідно ввести щоденну фізичну зарядку. Рекомендуються художня гімнастика, плавання, лижі, тобто види спорту, які координують рухи й нормалізують дихання. Проте дитина не повинна брати участь у змаганнях, оскільки вони провокують нервове напруження.
8. Не слід перевантажувати дітей заняттями музикою, іноземною мовою тощо. Для досягнення здорового, плавного мовлення необхідно відмовитися від  будь-яких додаткових навантажень.
9. Потрібно ставитися до дитини доброзичливо, терпляче, не використовувати покарань, не вживати термін „заїкання”.
10. Необхідно підтримувати віру дитини в успіх.

Інклюзивна освіта

Інклюзивна освіта на http://osvita.ua/school/inclusive_education/

Соціальна компетентнісь дітей з ООП в дошкільному віці

Робота з дітьми з ООП в ДНЗ

Інклюзивне навчання

Інклюзивне навчання. Навчаємось з радістю і любов'ю

Для тих хто працює з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП)