Архітектурно
доступні школи це...
- Забезпечення рівних можливостей у
реалізації права на освіту для всіх дітей.
- Врахування потреб всіх користувачів:
дітей, вчителів, батьків.
- Підтримка політики, яка сприяє
впровадженню інклюзивного навчання.
- Безпечне середовище для всіх дітей та
дорослих.
- Покращення функціональності об’єкта
для всієї громади.
Починаючи працювати над питаннями архітектурної
доступності школи потрібно:
Сприймати це – бути
обізнаним щодо питань інвалідності, інклюзивного навчання, існуючих норм ДБНів,
основних принципів доступності та універсального дизайну.
Розуміти - що означає архітектурна доступність шкіл і
для чого це потрібно, а головне – як
використовувати принципи доступності та універсального дизайну.
Використовувати це- щоб кожна дитина та доросла людина
була в змозі дістатись до шкільного приміщення (класу) і взаємодіяти з
оточенням. Наприклад, діти, які користуються інвалідним візком, повинні не
тільки мати доступ до класів, але й вільно почувати себе за партою, в
майстерні, на шкільному майданчику.
Компенсаторні і допоміжні засоби та їх вплив на
формування доступного середовища
При облаштуванні вуличного середовища, прилеглої
до будівлі території, входів і внутрішнього простору (коридорів, класних
кімнат, залів і тд), потрібно враховувати можливість та особливості
використання компенсаторних та допоміжних засобів, які застосовують люди з
інвалідністю, ступені ураження таких людей та їх нозології.
Наприклад
для людини у візку потрібно враховувати той факт, що їй потрібно більше простору
для маневрування.
Для людей з ураженням зору необхідні певні
тактильні та контрастні орієнтири для їх безпечного пересування та кращого
запам’ятовування маршрутів, озвучений супровід оголошень, позначення шрифтом
Брайля тощо.
Для людей з ураженням слуху важлива наявність
комунікативних технологій – доступної візуальної інформації, персоналу навченому основам жестової мови.
Ці та інші аспекти знайшли своє відображення в
Державних будівельних нормах та національних
стандартах України: ДБН В.2.2-3-97. Будинки і споруди. Будинки та
споруди навчальних закладів, ДБН В. 2.2-9-99. Будинки і споруди. Громадські
будинки та споруди. Основні положення (додаток „Г” – обов’язковий), ДБН
В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для мало мобільних
груп населення, ДСТУ-Н В.2.2-31-2011 Настанова з облаштування будинків і споруд
цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху.
В основу інклюзивного навчання покладено ідеологію, яка виключає будь-яку
дискримінацію дітей, яка забезпечує рівне ставлення до всіх людей, яка
передбачає доступність освіти для всіх.
Основні переконання, властиві інклюзивному
навчанню:
·
Кожна
людина має право на освіту.
·
Усі
діти можуть вчитися.
·
Кожен
може зіткнутися з труднощами в навчанні в певних сферах або в певний час. Цінність дитини не залежить від її здібностей
і досягнень.
·
Кожен
може потребувати допомоги в процесі навчання.
·
Школа,
вчитель, сім’я і суспільство несуть основну відповідальність
за сприяння в навчанні.
·
Людські
відмінності та цінності збагачують суспільство.
·
Кожна
людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.
·
Дискримінаційне
ставлення та поведінка повинні піддаватися критиці.
·
Потрібно
готувати всіх дітей до життя в інклюзивну суспільстві, якому властива толерантність
і яке приймає різноманіття.
·
Учителі
не повинні існувати самі по собі, вони потребують постійної підтримки в
отриманні додаткових знань.
·
Освіти
починається з самого народження. У ранньому дитинстві освіта особливо важлива,
але вона не закінчується в зрілому віці – цей процес триває все життя.