Експрес заняття по постановці звуків у Липівській ЗОШ І-ІІІ ст

19.10.2018 був здійснений виїзд  вчителя-логопеда логопедичного пункту відділу освіти, культури, молоді і спорту Талалаївської селищної ради Мовчан О.О до Липівської  ЗОШ І-ІІІ ст. . Попередньо було виявлено 18 діток-логопатів  молодшого шкільного віку та 8 діток-логопатів дошкільного віку. 

Були сформовані групи відповідно до мовленнєвого порушення та проведені заняття щодо розвитку м'язів артикуляційного апарату та перші спроби (відповідно до сформованості артикуляційного апарату) постановки проблемних звуків. Також фахівцем були надані консультації педагогічним працівникам та батькам.
Кожній дитині, з якою проводилася робота по формуванню звуковимови був оформлений зошит співпраці батьків з вчителем-логопедом, де були надані рекомендації щодо розвитку артикуляційного апарату та перші етапи постановки звуків за звуконаслідуванням.

Вправи для розвитку дихання

Навіщо виконувати вправи для дихання дітям при подоланні мовленнєвих порушень? тут

Розвиток дихання

Віршовані вправи для розвитку дихання детальніше

Розвиток мовленнєвого дихання

Вправи для розвитку дихання 

        Є різні види вдихів і видихів (через ніс, через рот; глибокий, не глибокий вдих, вдих із затримкою повітря; сильний, легкий, короткий, довгий видих) та їх комбінації (вдих через рот – видих через ніс, вдих через рот, видих через рот). 

Головною метою дихальних вправ є постановка нижньо-діафрагмального дихання та вироблення подовженого видиху. Дихальні вправи є частиною логопедичної роботи при дизартрії, афонії, ринолаліях, заїкуванні тощо, а також при вихованні правильної вимови шиплячих, свистячих та звука [р]. Дихальні вправи мають і лікувальне значення. При порушенні мовленнєвого дихання виникає перенасичення крові вуглекислотою, що може спричинити розлад кисневого балансу крові. 

Необхідно навчити дитину:

 - робити вдих м’яким і коротким, а видих – довгим і плавним; 

- щоб при вдиху живіт піднімався, а при видиху опускався, опадав; 

- щоб плечі під час дихання були нерухомими, а груди не піднімались сильно при вдиху і не опускались при видиху;

 - щоб перед новим вдихом дитина обов’язково робила дво- три секундну перерву, 

- щоб під час мовленнєвого дихання не було ніякого напруження. 

- Найбільшим правильним і доцільним типом дихання для мовлення є нижньо-діафрагмальне дихання, у якому бере участь найбільш містка частина легенів і найрухливіші від природи органи – діафрагма та нижні ребра. При цьому утворюється найвищий і стійкий стовп повітря у грудній клітці, що дозволяє виховувати сильний ротовий видих.

А ми ось так працюємо над розвитком мовленнєвого дихання.