Архітектурна доступність

Архітектурно доступні школи це...

• Забезпечення рівних можливостей у реалізації права на освіту для всіх дітей.
• Врахування потреб всіх користувачів: дітей, вчителів, батьків.
• Підтримка політики, яка сприяє впровадженню  інклюзивного навчання.
• Безпечне середовище для всіх дітей та дорослих.
• Покращення функціональності об’єкта для всієї громади.

Починаючи працювати над питаннями архітектурної доступності школи потрібно:

Сприймати це – бути обізнаним щодо питань інвалідності, інклюзивного навчання, існуючих норм ДБНів, основних принципів доступності та універсального дизайну.

Розуміти -  що означає архітектурна доступність шкіл і для чого це потрібно,  а головне – як використовувати принципи доступності та універсального дизайну.

Використовувати це-  щоб кожна дитина та доросла людина була в змозі дістатись до шкільного приміщення (класу) і взаємодіяти з оточенням. Наприклад, діти, які користуються інвалідним візком, повинні не тільки мати доступ до класів, але й вільно почувати себе за партою, в майстерні, на шкільному майданчику.

Компенсаторні і допоміжні засоби та їх вплив на формування доступного середовища

При облаштуванні вуличного середовища, прилеглої до будівлі території, входів і внутрішнього простору (коридорів, класних кімнат, залів і тд), потрібно враховувати можливість та особливості використання компенсаторних та допоміжних засобів, які застосовують люди з інвалідністю, ступені ураження таких людей та їх нозології.

      Наприклад для людини у візку потрібно враховувати той факт, що їй потрібно більше простору для маневрування.

Для людей з ураженням зору необхідні певні тактильні та контрастні орієнтири для їх безпечного пересування та кращого запам’ятовування маршрутів, озвучений супровід оголошень, позначення шрифтом Брайля тощо.

Для людей з ураженням слуху важлива наявність комунікативних технологій – доступної візуальної інформації, персоналу  навченому основам жестової мови.

Ці та інші аспекти знайшли своє відображення в Державних будівельних нормах та національних  стандартах України: ДБН В.2.2-3-97. Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів, ДБН В. 2.2-9-99. Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення (додаток „Г” – обов’язковий), ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення, ДСТУ-Н В.2.2-31-2011 Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху.

В основу інклюзивного навчання  покладено ідеологію, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує рівне ставлення до всіх людей, яка передбачає доступність освіти для всіх.

Основні переконання, властиві інклюзивному навчанню:

·         Кожна людина має право на освіту.

·         Усі діти можуть вчитися.

·         Кожен може зіткнутися з труднощами в навчанні в певних сферах або в певний час.  Цінність дитини не залежить від її здібностей і досягнень.

·         Кожен може потребувати допомоги в процесі навчання.

·         Школа, вчитель, сім’я  і суспільство несуть основну відповідальність за сприяння в навчанні.

·         Людські відмінності та цінності збагачують суспільство.

·         Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.

·         Дискримінаційне ставлення та поведінка повинні піддаватися критиці.

·         Потрібно готувати всіх дітей до життя в інклюзивну суспільстві, якому властива толерантність і яке приймає різноманіття.

·         Учителі не повинні існувати самі по собі, вони потребують постійної підтримки в отриманні додаткових знань.

·         Освіти починається з самого народження. У ранньому дитинстві освіта особливо важлива, але вона не закінчується в зрілому віці – цей процес триває все життя.